Господь вибирає послідовників дуже ретельно. Священики повинні володіти душевним спокоєм, внутрішнім світлом, який здатний пролитися навіть у мороці і в згубних умовах. Важка це служба, залишатися незворушним, бачачи, як його творіння спотворюють життя собі та іншим. Безчинствують, вирішують, кому жити, забувають заповіді. Вершити долі неугодних він не має право, а дати пораду, розрадити зобов'язаний. Священики дуже проникливі, освіта дозволяє розплутувати таємниці доль, спираючись на досвід предків. В маленьких містечках є парафії. Призначені святим радою доглядачі церков стають серцем і совістю городян. Отець Матвія перевели разом з родиною. Містечко тихе, зовні ідеальне. Панує правосуддя. Перше враження помилкове. Городяни занурені в якісь дивні секрети, приховують правду навіть від сімей. Повертаючись з роботи, замовчують подію за день, мнуться на сповіді, перекручуючи чесне слово. Важкі душі не вміють вирішувати проблеми, очі сліпі до чужої біди, прозирають свою. Життя рушаться картковими будиночками, ламаються сильні особистості, затягуючи в смертельний вир ближніх. Священик виступить єдиним чистим мечем. Клубок так міцно поплутаний, жителі мовчать, опускають очі, мучить дивним страхом. Поодинці стане світлом, направить на шлях істинний. Що насправді береже містечко, скільки таємниць, чому люди так дбайливо їх зберігають. Батько Матвій стане слідчим, наставником і жилеткою розкаялися серцям. Більше б таких самовідданих, шкода, але людина шукає легкі шляхи. Відкидає значуще, придумане для його ж блага. Всьому свій час, кожному по заслугах.